Industrialnet Головна Про сайт webcache.site checkip.site takescreenshot.site
  • Строрінки

  • Якості керівника

    Управління організацією

  • Реінжиніринг бізнес процесів
  • Організація виробництва
  • Якості керівника
  • Управлінський вплив
  • Підходи до управління
  • Організаційна поведінка
  • Функції управління організацією
  • Поведінковий маркетинг
  • Корпоративна соціальна відповідальність
  • Централізація і децентралізація управління
  • Лекції з Бізнесу
  • Оцінка персоналу
  • Кадрова політика організації
  • Управління персоналом
  • Підбір персоналу
  • Принципи та методи управління персоналом
  • Служба управління персоналом
  • Навчання персоналу
  • Система управління персоналом в організації
  • Кар'єра
  • Особистість керівника

    Особистість керівника, його досвід, ділові та характерологічні особливості відіграють провідну роль в управлінні організаціями. Але вимоги і якості особистості керівника не можна розглядати окремо від роду його діяльності. Так, наприклад, деякі якості, що зустрічаються при аналізі діяльності керівників виробництва, відсутні в характеристиках керівників наукових колективів, і навпаки. Крім того, взаємні відповідності особистості керівника та його діяльності характеризуються певною динамікою. Питання про виявлення та формуванні якостей особистості керівника та його діяльності має розглядатися в безпосередньому зв'язку з тим, що і сама діяльність керівника теж істотно змінюється внаслідок придбання ним нових якостей і зміни існуючих. Проте сказане не виключає можливості і необхідності визначити у самому загальному виді ті вимоги, яким повинен відповідати керівник будь-якого управлінського рангу в різних соціальних організаціях.

    Основні властивості керівника:

    1. Соціальна спрямованість діяльності

    Керівник як офіційна особа повинен добре знати законодавчі, нормативні акти, які регламентують діяльність соціальних організацій. Він повинен добре розуміти основні тенденції в розвитку сучасної політики, економіки, права та інших сфер життя держави.

    2. Висока компетентність у певної професійної діяльності у відповідності з профілем керованого колективу (політика, наука, виробництво, правоохоронна система та ін), так як керівник не взагалі керує людьми, а керує їх діяльністю щодо вирішення професійних завдань. Проте в силу своєї роботи, пов'язаної з організацією людей, керівник повинен володіти системою знань і в ряді суміжних областей сучасної економіки, права, філософії, педагогія, психології та ін. Такі керівники вміють спілкуватися з людьми, поєднуючи слово і діло. Вони часто ставлять цілі діяльності, вміють їх обґрунтувати, змусити людей вірити в необхідність їх досягнення.

    3. Організаторські здібності

    Одне з основних якостей керівника — вміння організувати спільну роботу людей. Проте поєднувати вирішення організаційно-технічних завдань з людьми не так просто. Багатьом керівникам буває легше зробити що-небудь самому, ніж домогтися виконання цього від інших. Це найлегший, але безперспективний шлях, оскільки самому всього не зробити, і з часом керівник виявляє, що його підлеглі відвикли від самостійності, не можуть або вже не хочуть самостійно приймати рішення. А між тим в даний час одна з центральних задач, яку доводиться вирішувати керівникам у своїх колективах, -це створити умови для прояву активності, ініціативи, творчості людей, розвитку їх активної мотивації.

    У ряді досліджень показано, що організаторські здібності включають в себе наступні психологічні властивості особистості:

  • здатність відображати з достатньою повнотою психологію керованої групи в ході вирішення спільних завдань;
  • практична спрямованість розуму — оволодіння знаннями та вміннями в області практичної психології, готовність застосовувати їх у процесі вирішення організаторських завдань;
  • психологічний такт — почуття міри у взаєминах з людьми;
  • наявність енергійність — здатність заряджати своєю енергією організованих людей;
  • вимогливість — здатність пред'являти до людей адекватні вимоги залежно від особливостей ситуації;
  • критичність — здатність виявити і виразити значимі для діяльності відхилення від умов, що диктуються поставленим завданням;
  • схильність до організаторської діяльності — потреба в ній.
  • 4. Високі моральні якості: справедливість і об'єктивність в оцінці співробітників, гуманність, чуйність, тактовність, чесність. Не тільки в плані своєї ділової компетенції, але й у своїх моральних якостях керівник повинен бути зразком для підлеглих. Помилково було б обмежувати спілкування з підлеглими тільки службовими питаннями. Треба цікавитися їхніми особистими проблемами, сім'єю, побутовими умовами, здоров'ям, думкою співробітників з різних питань, уважно вислуховувати їх, навіть якщо їхня думка здається помилковим.

    Характер керівника виявляється в стилі керівництва, бо він служить також еталоном поведінки для підлеглих. Тому так важливо враховувати властивості характеру при призначенні людини на керівну посаду. Робітник виробничих колективів вважають, що важко і неприємно працювати з керівником, якщо він не урівноважений, грубий, несправедливий. Це значно знижує продуктивність праці.

    5. Емоційно-вольові риси характеру: цілеспрямованість, принциповість, наполегливість, рішучість, дисциплінованість, захопленість, здатність показати ці якості своїх підлеглих і вести їх за собою. Вольові якості людини здавна вважалися основними уміннями керувати. Сократ, наприклад, вважав, що головне достоїнство керівника — вміти керувати людьми, а головними ворогами керівника є обжерливість, лінь, пристрасть до вина, слабкість до жінок. До вольовим якостям можна віднести самокритичність, необхідну для усвідомлення своїх слабкостей, і самоконтроль, необхідний для їх придушення. Важливу роль у структурі цих якостей займає почуття відповідальності, що керівник повинен постійно відчувати, за моральний і фізичний стан своїх підлеглих, за результати діяльності керованого ним колективу.

    6. Інтелектуальні здібності: спостережливість, аналітичність мислення, здатність до прогнозування ситуацій і результатів діяльності, оперативність і логічність пам'яті, стійкість і розподіл уваги. Керівник повинен постійно поповнювати й оновлювати свої знання і вміти творчо, оперативно використовувати їх часто змінюються, іноді екстремальних ситуаціях, характерних для його не стандартної діяльності. Так, А. В. Суворов вважав, що знання в пам'яті полководця повинні бути систематизовані, як би розкладені по шухлядах так, щоб їх можна було швидко знайти і використовувати в певній ситуації. Наполеон високо цінував розум, але вважав, що люди мають багато розуму і мало характеру найменше придатні для військової професії, бо для цього потрібно мати більше рішучості і менше розмірковувати.

    Існує думка, що люди, що володіють високим творчим інтелектом воліють працювати в самоті. Люди середніх здібностей більш схильні до роботи в колективі, до керівництва людьми. У складних сучасних умовах у людини, яка претендує на керівництво, має бути високо і гармонійно розвинені характерологічні та інтелектуальні властивості.

    7. Уміння підтримувати свій авторитет.

    Авторитет заснований на:

  • займаному керівником офіційному статус (посаду і влада);
  • визнання його зверхності й права приймати відповідальні рішення в умовах спільної діяльності.
  • Справжнім авторитетом користується керівник — лідер, так як в його поведінці присутні обидва властивості.

    8. Імідж керівника — важлива складова його авторитету. Поняття іміджу відображає сучасні вимоги до зовнішнього вигляду керівника, який не тільки спілкується з підлеглими, але і здійснює функцію представництва керованої ним групи перед обличчям інших соціальних організацій. Тому зовнішність керівника, культура мовлення, манери — все це елементи його іміджу. В сучасних умовах існують іміджмейкери, які створюють вигляд керівника, формуючи цей вигляд у відповідності з очікуваннями публіки.

    9. Міцне здоров'я. Діяльність сучасного керівника характеризується надзвичайно високою нервовою і фізичною напругою. Причинами професійних захворювань керівників стають підвищена нервова збудливість, порушення сну, серцево-судинні розлади. Тому вважається, що, яким би сильним не був людина, його здоров'я на керуючій посаді вистачить не більше ніж на 8 років. Але багато керівників ставляться до свого здоров'я зневажливо, прагнучи показати колективу приклад службового завзяття, не враховуючи, що їх здоров'я є фактором, який значною мірою визначає ефективність діяльності керованих ними колективів. Крім того, що керівник повинен вести здоровий спосіб життя, він повинен проходити систематичні медичні обстеження. Адже здоров'я висококомпетентного, досвідченого керівника — це не тільки його особисте надбання, але і суспільна цінність для колективу, організації та держави.

    Copyright © industrialnet.com.ua. 2016 • All rights reserved.