Industrialnet Головна Про сайт webcache.site checkip.site takescreenshot.site
  • Строрінки

  • Теорія раціональної поведінки споживача

    Поведінка споживача

    Теорія раціональної поведінки споживача

    Моделі людини в економіці

    Функція корисності

    Купівельний попит

    Кардиналістська теорія корисності

    Ординалістська теорія корисності

    Криві байдужості споживача

    Гранична норма заміщення

    Бюджетні обмеження споживача

    Криві Енгеля

    Мікроекономіка
  • Предмет мікроекономіки
  • Шпаргалки з економічної теорії
  • Зміст
  • Теорія споживчої поведінки
  • Принципи раціональної поведінки споживача
  • Теорія споживчої поведінки

    Зараз вже практично не у кого не викликає сумнівів особлива економічна роль споживача, є одним з головних діючих суб'єктів ринкового механізму. "Основна ідея економіки — за словами американського економіста Т. Скитовски -, полягає в тому, що споживач сам знає, що йому потрібно, і що економічна система діє краще всього тоді, коли задовольняє бажання споживача, які проявляються в його поведінці на ринку". Саме рішення окремих споживачів щодо придбання того чи іншого товару формують у кінцевому рахунку ринковий попит, визначають у сукупності з ринковим пропозицією рівень рівноважних цін та обсяг реальних продажів.

    Виходячи на ринок, споживач ставить перед собою метою максимальне задоволення своїх потреб, отримання найвищого рівня корисності від споживання будь-якого блага. Так само як і виробник, споживач не є абсолютно вільним у своєму виборі. Він змушений враховувати не тільки свої особисті переваги, але і доход, наявний у його розпорядженні, ринкові ціни на свої товари та послуги, інші фактори ринкової кон'юнктури.

    В даній темі будуть розглянуті питання економічної поведінки споживача, проаналізовано детермінанти його вибору (в тому числі, в умовах невизначеності), а також порушені окремі проблеми, пов'язані з більш поглибленим вивченням категорії ринкового попиту.

    Принципи раціональної поведінки споживача

    Мікроекономіка в своєму аналізі споживача виходить з припущення раціональності її поведінки. Раціональне поведінка окремої людини або групи людей проявляється в їх прагненні досягти максимальну корисність від споживання даного товару з урахуванням обмежень бюджету.

    Споживча поведінка — це процес формування попиту споживачів на різноманітні товари та послуги з урахуванням їх доходу та особистих уподобань.

    Корисність будь-якого блага ми надалі будемо визначати як його здатність задовольняти які-небудь потреби людини або суспільства.

    Вперше термін "корисність" був введений у науковий обіг В. Бентамом (1748-1832), англійським філософом і соціологом, який вважав, що принцип максимізації корисності є основним принципом поведінки людини. Раціональний споживач так управляє своїми витратами на придбання товарів і послуг, щоб отримати максимальну "задоволення", або максимальну корисність.

    Корисність, втілена в товарах і послугах, пов'язана з якостями і характеристиками, що дозволяють задовольнити ті чи інші бажання людей. До таких качесвам можуть бути віднесені здоров'я, естетична краса або дизайн, легкість використання, довговічність, розкіш, комфорт і т. д. Наявність у корисності як об'єктивних, так і суб'єктивних качетсв робить її поняттям відносним поняттям, а не абсолютним.

    Корисність товару може змінюватися в залежності від часу і місця. Так корисність прохолодних напоїв різна влітку і взимку, на півночі і на півдні.

    Тим не менш, незважаючи на відносний характер корисності, економісти всього світу прагнули зіставити корисності різних товарів і послуг, що призвело до появи двох теорій корисності:

    Кількісний підхід і так звана кардиналістська теорія корисності. В рамках даної теорії висувається гіпотеза про можливість кількісного порівняння корисності різних благ і існування функції корисності.

    Порядковий підхід і так звана ординалістська теорія корисності. В рамках цієї теорії передбачається можливість лише ранжирування корисностей людини — від кращої до гіршої, і відмова від кількісного порівняння корисності благ. В основі аналізу лежить набір деякого числа вихідних гіпотез (аксіом), на основі яких будуються криві байдужості і розглядається оптимум споживача.

    Copyright © industrialnet.com.ua. 2016 • All rights reserved.