Industrialnet Головна Про сайт webcache.site checkip.site takescreenshot.site
  • Строрінки

  • Основні фактори виробництва

    Фактори виробництва

    Фактори виробництва

    Основні фактори виробництва

    Капітал, його поняття і теорії

    Ринок капіталу

    Фінансовий капітал

    Фізичний капітал

    Земельна рента

  • Попит і пропозиція на ринку землі
  • Підприємницькі здібності

    Знання як економічний ресурс

    Економічні блага

    Мікроекономіка
  • Предмет мікроекономіки
  • Шпаргалки з економічної теорії
  • Зміст
  • Основні фактори виробництва
  • Виробнича функція та її фактори
  • Основні фактори виробництва

    Фактори — це головні причини і умови протікання виробництва. Вся суть виробництва полягає у використанні виробничих факторів і створення з їх допомогою, на їх основі економічного продукту. Так що фактори — це рушійна сила виробництва, складові частини виробничого потенціалу.

    В простішому уявленні сукупність виробничих факторів зводять до тріади земля, праця, капітал, втілює участь природних і трудових ресурсів, засобів виробництва у створенні продукту господарської діяльності. Як четвертого фактора ряд авторів книг по економіці називають" підприємництво. Але і розширення кількості виробничих факторів з трьох до чотирьох не вичерпує їх можливий перелік. Зупинимося на аналізі виробничих факторів дещо детальніше.

    Природний фактор відображає вплив природних умов на виробничі процеси, використання у виробництві природних джерел сировини та енергії, корисних копалин, земельних і водних ресурсів, повітряного басейну, природної флори і фауни. Природне середовище як фактор виробництва втілює можливість залучення у виробництво певних видів і обсягів природних багатств, перетворюваних у сировинний матеріал, з якого виготовляється все різноманіття матеріально-речових продуктів виробництва. Природа, включаючи не тільки Землю, але і Сонце, являє енергетичну комору виробництва, яке, як відомо, не здатна функціонувати без підживлення енергією. Природне оточення, Земля є одночасно виробнича майданчик, на якій і в якій розміщені кошти виробництва, трудяться працівники. Нарешті, природа важлива для виробництва як фактор не тільки нинішнього, а й майбутнього виробництва.

    При всій важливості, значущості природного фактора стосовно до виробництва він виступає в ролі більш пасивного, ніж праця і капітал. Природні ресурси, будучи в основному вихідною сировиною, зазнають перетворення в матеріали і далі в основні засоби виробництва, які виступають у ролі власне активних, творять факторів. Тому в ряді факторних моделей природний фактор часто не фігурує в явній формі, що аніскільки не зменшує його значимості для виробництва.

    Трудовий фактор представлений у процесі виробництва працею зайнятих у ньому працівників. З'єднання праці з іншими факторами виробництва ініціює виробничий процес як такий. При цьому факторі «праця» втілено все різноманіття видів і форм трудової діяльності, направляє виробництво, супроводжує його і представляє його у вигляді безпосередньої участі в перетворенні речовини, енергії, інформації. Так що всі учасники, що прямо чи опосередковано задіяні у виробництві, вносять в нього свою працю, а від цього загального праці залежать і хід виробництва, і його кінцевий результат.

    Хоча фактором виробництва є власне праця, враховуючи виражену ресурсну природу економічних факторів виробництва, досить часто у вигляді виробничого фактора розглядають не сама праця як витрати фізичної і розумової енергії людини або робочого часу, а трудові ресурси чисельність зайнятих у виробництві або працездатне населення. Такий підхід часто використовується в макроекономічних факторних моделях. Важливо також знати і розуміти, що трудовий фактор виробничої діяльності проявляється не тільки в кількості працівників і витрат праці, але й не меншою мірою — в якості та ефективності їх праці, трудової віддачі. У реальних розрахунках враховується не тільки витрачений працю, але і його продуктивність.

    Фактор «капітал» представляє задіяні у виробництві і безпосередньо беруть участь в ньому засоби виробництва. Трудовий фактор у вигляді трудових ресурсів, робочої сили бере участь у виробництві лише однією стороною свого існування, так званим живим працею. При цьому праця для людини є радше одна з умов, а не мета, призначення, спосіб його існування. Що ж стосується засобів виробництва, то вони саме для виробництва створені, призначені і цілком віддають себе виробництву. У цьому сенсі капітал як фактор виробництва стоїть навіть вище трудового фактора.

    Капітал як виробничий фактор може виступати в різних видах, формах і по-різному вимірюватися. Вже зазначалося, що в виробничому капіталі уособлюються і фізичний, і перетворюється у нього грошовий капітал. Фізичний капітал представлений у вигляді основного капіталу (основних засобів виробництва), але правомірно приєднувати до нього і оборотний капітал (оборотні кошти), який також грає роль фактора виробництва як найважливіший матеріальний ресурс і джерело виробничої діяльності (окремі автори не відносять матеріали до капіталу і розглядають їх як самостійний фактор). При розгляді довготривалих, майбутніх факторів виробництва в якості таких часто розглядають капіталовкладення, інвестиції у виробництво. Такий підхід правомірний, оскільки у довготривалому періоді грошові та інші вкладення у виробництво перетворюються у виробничі фактори.

    Четвертий фактор виробництва відображає вплив підприємницької активності на результати виробничої діяльності. Підприємницька ініціатива сприятливим чином позначається на підсумках виробничої діяльності. Разом з тим кількісно встановити, виміряти ефект впливу цього фактора досить важко. Сам фактор, іменований підприємництвом або підприємницькою активністю, не володіє на відміну від праці і капіталу загально кількісними вимірниками. Вже тому судити про вплив цього чинника на обсяг або інші результати виробництва припадає скоріше якісний, ніж у кількісному плані. Підприємницька ініціатива підвищує віддачу трудового фактора у виробництві.

    Назвемо ще один значний виробничий фактор. Узагальнено його називають науково-технічним рівнем виробництва. За своєю економічною сутністю науково-технічний (техніко-технологічний) рівень виражає ступінь технічної та технологічної досконалості виробництва. В наступному розділі цієї глави про це факторі сказано більш докладно. Високий науково-технічний рівень виробництва призводить до підвищення віддачі трудового фактора (продуктивності праці) і капіталу (основних засобів), тобто проявляється через інші фактори. Водночас науково-технічний рівень виробництва представляє і самостійно діючий фактор. Сприяючи підвищенню технічного рівня і якості виробленої продукції, техніко-технологічний прогрес дозволяє збільшити попит на неї, а це призводить до зростання цін і обсягу продажів, вартості реалізованого продукту виробництва. Так що науковий, технічний, технологічний прогрес, підвищуючи технічний рівень виробництва, створить в його особі ще один значний виробничий фактор.

    Як згадувалося вище, в складі факторів можуть бути виділені як самостійні, що розглядаються окремо від капіталу (основних засобів) матеріали, використовувані у виробництві.

    Виробнича функція та її фактори

    Теорія факторів виробництва спирається в певній мірі на використання математичного, модельного апарата, яким є факторні моделі у вигляді математичної залежності, яка пов'язує величину отримуємого результату виробництва із значенням виробничих факторів, що обумовили цей результат. Найбільш поширеним видом таких факторних моделей стали так звані виробничі функції. Типовим виглядом такої функції є залежність, формула, яка зв'язує максимальний випуск продукції (об'єм виробництва) Q з факторами, від яких залежить цей випуск. В загальному вигляді виробнича функція може бути представлена в наступному записі:

    Q = Q(L, К, М, Т...),

    де L, К, М, Т... - фактори виробництва: праця, капітал, матеріали, технічний рівень та ін

    Виробничі функції можуть бути використані в макроекономіці, де вони відображають залежність сукупного обсягу виробництва в грошовому вираженні від загальних, інтегральних значень факторів виробництва, обчислених для економіки в цілому. У той же час виробничі функції застосовуються до окремих галузей, видів виробництва і навіть до виробництва в масштабі підприємства. Якщо виробнича функція застосовується в мікроекономіці, то вона зазвичай відображає зв'язок між обсягом виробленої продукції (його максимальним значенням) і величинами, що використовуються у виробництві факторів.

    Широко відома виробнича функція Кобба-Дугласа, що представляє поширену економічну модель. Ця функція має вигляд

    Q = a L? До?,

  • Q - обсяг продукції за певний період, наприклад річний випуск;
  • а — постійний коефіцієнт;
  • L - фактор праці, об'ємний показник величини трудових ресурсів;
  • До- величина використовуваного капіталу (вартість основних засобів або обсяг вкладень капіталу у виробництво);
  • ?,? — показники ступеня, що задовольняють співвідношенням ? + ?= 1.
  • Наведена виробнича функція являє двофакторну модель, в якій на обсяг виробництва впливають тільки змінні праця і капітал. Бажаний обсяг виробництва Q можна отримати при різних комбінаціях факторів L і K, що видно на рис. 1, де зображені криві,що характеризують комбінації значень змінних факторів, які забезпечують отримання заданого обсягу випуску продукції.

    Рис. 1. Обсяги випуску продукції при різних значеннях факторів виробництва

    Так, наприклад, досягти обсягу виробництва Q = Q0 можна при сполученнях чинників L1 і K1, L2 і До2, L3 і До3, і т. д. Якщо ж потрібно збільшити обсяги випуску до значень (Q = Q1, або Q = Q2 то при заданих коефіцієнті а і показниках ? і ? у виробничій функції доведеться нарощувати значення чинників L та K і знаходити інші їх комбінації, що відповідають, наприклад, положення точки А на кривій Q = Q1, або точки В на кривої Q= Q2.

    Криві, точки яких відповідають поєднанням виробничих факторів, що забезпечують випуск одного і того ж обсягу продукції, називають изоквантами. Так що на рис. 1 зображені три ізокванти.

    Виробничі функції входять в арсенал економіко-математичного апарату мікро - та макроекономіки, що використовується переважно в теоретичних дослідженнях, але вони мають і практичне застосування.

    Copyright © industrialnet.com.ua. 2016 • All rights reserved.