Industrialnet Головна Про сайт webcache.site checkip.site takescreenshot.site
  • Строрінки

  • Модель цінового лідерства

    Конкуренція

    Конкуренція і ринкова структура

    Види конкуренції

    Дохід конкурентної фірми

  • Рівновага фірми
  • Ринок досконалої конкуренції

    Монополія

    Індекс Лернера

    Індекс Херфіндаля-Хіршмана

    Цінова дискримінація

    Економічні наслідки монополії

    Антимонопольна політика держави

    Мікроекономіка
  • Предмет мікроекономіки
  • Шпаргалки з економічної теорії
  • Модель цінового лідерства Цінове лідерство як форма свідомого паралелізму

    Якщо фірми не мають можливості сформувати картель на законних підставах, оскільки він суперечить антимонопольному законодавству, але воліють співпрацю, а не агресивну конкуренцію, вони можуть здійснювати практику свідомого паралелізму. Прагнучи до максимізації свого прибутку у довгостроковому періоді фірми можуть координувати свою діяльність так, як якщо б угода не існувало.

    Однією з форм свідомого паралелізму є цінове лідерство. Перевага цінового лідерства на відміну від картелів полягає в тому, що:

  • дана форма не суперечить антимонопольному законодавству;
  • фірми-олигополисты зберігають повну незалежність і свободу своєї виробничої і збутової діяльності.
  • В умовах цінового лідерства одна з фірм галузі отримує визнаний іншими статус цінового лідера, який регулює ціну продукції, підвищуючи або знижуючи її, а всі інші фірми утворюють його конкурентне оточення, будучи по суті ценополучателями (при тому, що ціна на відміну від досконалої конкуренції визначається не ринком, а фірмою-лідером).

    Ціновий лідер бере на себе ризик першим почати пристосування ціни до зміни ринкових умов, припускаючи, що інші фірми наслідують за його рішенням. Якщо цього не відбудеться, і фірми-послідовники не погодяться зі зміною ціни, ціновий лідер буде нести втрати до тих пір, поки не повернеться до вихідного рівня цін. Значний ризик прийняття першим рішення обумовлює відносну жорсткість цін в олігопольних галузях і їх незначні коливання.

    Розрізняють дві основні форми цінового лідерства, не заснованого на таємній змові:

  • лідерство домінуючої за ціною фірми;
  • лідерство барометричної фірми.
  • Лідерство фірми, домінуючою за ціною

    1. Умови виникнення

    Дана форма лідерства виникає зазвичай, коли:

  • фірма контролює значну частину виробництва і продажів і може вплинути на ринок за допомогою власних рішень;
  • рівень витрат на підприємствах фірми є найменшим в галузі (за рахунок кращої технології, більш досконалого управління, більш кваліфікованої робочої сили і т. д.);
  • диференціація продукції фірми виділяє її в очах споживачів (за рахунок високої якості, реклами і т. д.).
  • 2. Основні припущення моделі

    Фірма-лідер знає галузеву криву попиту і криву пропозиції конкурентного оточення, вона призначає бажану нею ціну в якості поточної ринкової ціни і дозволяє конкурентам вільно торгувати за цією ціною. Фірми конкурентного оточення визначають оптимальний обсяг випуску за формулою MC=MR, причому MR дорівнює ціні домінуючої фірми.

    3. Графічне зображення моделі

    Рис. 7.5. Модель лідерства домінуючої фірми

    Графічна модель лідерства домінуючої фірми представлена на рис. 7.5. Припустимо, що фірма-лідер оцінює криву ринкового попиту D, а пропозиція конкурентних фірм — як Sf (находимое складанням індивідуальних кривих граничних витрат вище середніх змінних витрат кожної конкурентної фірми). Знаючи частку попиту, яку готові задовольняти конкурентні фірми, домінуюча фірма оцінює криву попиту на свою продукцію (так звану криву залишкового попиту) Dd.

    Наприклад, при ціні Р1 і вище конкуренти здатні задовольнити весь ринковий попит, тобто залишковий попит домінуючої фірми дорівнює нулю. При ціні Р2 сукупний ринковий попит дорівнює відрізку Р2С, на частку конкурентних фірм припадає Р2В, а залишковий попит домінуючої фірми — НД. Якщо ми відкладемо на відрізку Р2З точку А, так що ВС=Р2А, то отримаємо точку на кривій залишкового попиту домінуючої фірми. Аналогічним чином виходить вся крива залишкового попиту Dd. При ціні нижче Р3 (рівень мінімальних середніх змінних витрат конкурентних фірм) домінуюча фірма покриває весь ринковий попит, так як для конкурентних фірм продовжувати виробництво вже недоцільно. Таким чином, повна крива попиту домінуючої фірми є крива Dd плюс відрізок FD.

    Домінуюча фірма знаходить точку оптимального виробництва і ціну, прирівнюючи MCd=MRd, і відкладаючи шуканий обсяг Qd на своїй кривій попиту. На малюнку це Qd і Pd. При даній ціні сукупний ринковий попит дорівнює Qt одиниць, на фірму-домінанта доводиться Qd одиниць, а конкурентним фірмам залишається (Qt-Qd) одиниць.

    Як видно з графіка домінуюча фірма отримує прибуток дещо меншу, ніж в умовах чистої монополії, коли конкурентне оточення відсутня. Монополіст визначає свій оптимальний випуск, виходячи з ринкового попиту, тоді як олігополіст змушений мати справу з залишкової кривої попиту. В результаті, випуск монополіста хоч і перевищує випуск домінуючої фірми (Qm>Qd), проте значно менше сукупного випуску домінуючої фірми і її конкурентного оточення (Qm>Qt).

    Рис. 7.6. Домінуюча фірма у порівнянні з монополістом

    Прикладами домінуючих за ціною фірм можуть служити такі компанії, як Frito-Lay і Pizza Hut. У свій час ціновим лідером були IBM на ринку комп'ютерів, Coca Cola на ринку прохолодних напоїв, General Motors в автомобільній промисловості, однак зростання конкуруючих фірм послабили їх домінуючі позиції.

    4. Умови збереження домінуючого положення фірмою

    Фірма, яка прагне зберегти своє лідируюче становище, повинна:

  • уникати короткострокової максимізації прибутку, робити установку на довготермінову максимізацію прибутку (це означає встановлення відносно низьких цін, щоб попередити розширення малих фірм і не допустити входу на ринок нових конкурентів);
  • активно використовувати нецінові форми конкуренції (випуск нової продукції, скорочення витрат, поліпшення обслуговування покупців тощо);
  • орієнтуватися на многономенклатурное, диверсифіковане виробництво (навіть якщо товари домінуючої фірми будуть мало чим відрізнятися один від одного, це зашкодить іншим фірмам вийти на ринок з аналогічною продукцією. Приклад — діяльність компанії Procter Gamble, що продає різні сорти мила, миючих засобів і т. д.).
  • Лідерство барометричної фірми

    Дана форма лідерства передбачає існування в галузі кількох приблизно рівноцінних підприємств, так що ні одне з них не може нав'язувати свої ціни іншим. В цих умовах одна з фірм галузі стає ціновим лідером не тому, що вона має найбільшу частку на ринку або найменші витрати, а в силу своєї особливої здатності вірно відстежувати зміни в ринковій ситуації (майбутній зростання або падіння цін на ресурси, що використовуються фірмами галузі, зміна цін на товари, що доповнюють або замінюють). Таким чином, інші компанії галузі сприймають дії даної фірми в якості індикатора, або барометра майбутньої кон'юнктури. Разом з тим галузь не може відразу прийняти нові ціни, дотримуючись стратегії — почекаємо і побачимо.

    Привабливість цінового лідерства полягає в його можливості усувати перегин кривої попиту (див. модель ламаної кривої попиту). Фірма — повний і визнаний ціновий лідер може бути впевнена, що конкуренти наслідуватимуть як за підвищенням, так і зниженням цін. Навіть для барометричної фірми, за якої конкуренти дотримуються не завжди, ймовірність ліквідації ламаної кривої попиту дуже висока.

    Copyright © industrialnet.com.ua. 2016 • All rights reserved.