Industrialnet Головна Про сайт webcache.site checkip.site takescreenshot.site
  • Строрінки

  • Моделі людини в економіці

    Поведінка споживача

    Теорія раціональної поведінки споживача

    Моделі людини в економіці

    Функція корисності

    Купівельний попит

    Кардиналістська теорія корисності

    Ординалістська теорія корисності

    Криві байдужості споживача

    Гранична норма заміщення

    Бюджетні обмеження споживача

    Криві Енгеля

    Мікроекономіка
  • Предмет мікроекономіки
  • Шпаргалки з економічної теорії
  • Моделі людини в економічній теорії

    Різноманіття людської особистості, різноманітні мотиви її діяльності роблять необхідним при науковому аналізі економічного життя використовувати модель людини, тобто уніфіковане представлення про людину, що діє в певній системі соціально-економічних відносин. Модель людини, як і всяка наукова модель, що включає в себе основні параметри, що характеризують індивіда: мотиви економічної активності, її цілі, а також пізнавальні можливості людини, які використовуються ним для досягнення поставлених цілей.

    Економічна теорія виділяє в людині головним чином його економічну поведінку, тобто індивідуальні та суспільні дії в процесі створення різноманітних матеріальних і духовних благ, їх розподілу і використання. Вона розглядає модель людини як певну теоретичну передумову, на основі якої економісти будують свої численні теорії: попиту, пропозиції, конкуренції, прибутку, поведінки споживачів та виробників та ін.

    Серед численних напрямів створення моделі людини в економіці можна виділити три.

    Перший напрям представлено англійською школою, маржинализмом і неокласиками. Дане бачення ставить у главу кута егоїстичний, насамперед, грошовий інтерес, який є головним мотивом діяльності «людини економічної». У відповідності з цим підходом індивід веде себе так, щоб максимізувати корисність в рамках певних обмежень, основним з яких є його грошовий дохід.

    «Людина економічна» — це раціональний людина. Він володіє таким рівнем інтелекту, інформованості і компетентності, який в змозі забезпечити реалізацію його цілей в умовах вільної, або досконалої конкуренції. Раціональний людина в стані ранжувати свої переваги і прагне до досягнення особистої мети, володіючи свободою вибору. Таким чином, концепція раціонального людини спирається на передумову про те, що у вільному конкурентному суспільстві виграє той, хто веде себе раціонально, і програє той, хто не дотримується раціонального поведінки.

    Другий напрямок притаманне кейнсіанської школи, інституціоналізму, історичній школі. Моделі людини, вироблені в рамках цього напрямку, представляються більш складними і засновані на теорії обмеженої раціональності. Зокрема, стимули поведінки включають в себе не тільки прагнення до матеріальних, грошових благ, але й певні елементи психологічного характеру — дотримання традицій, звички, престиж, бажання насолоджуватися життям і ін. В цих моделях товариство має більш складну структуру, і для підтримання його в стані рівноваги потрібне втручання держави в економічні відносини.

    Третій напрямок представлено нової різновидом моделі «економічної людини», що відображає підхід американського економіста Р. Беккера. Для неї характерне зростання значення не стільки матеріальних, скільки духовних потреб особистості. Тому, хоча раціональне поведінка в господарському житті базується на особистій матеріальній вигоді, воно може в ряді випадків означати відмову від цієї вигоди заради інших вигод, причому не завжди економічних.

    Нову модель відрізняє різноманіття потреб, головною з яких є потреба у свободі самовираження, вільного вибору типу культури і суспільно-політичних поглядів. Ця модель соціально - індивідуального людини припускає суспільство, засноване на демократичних та плюралістичних засадах з розвиненими міжгруповими зв'язками і нежесткими кордонами між соціальними спільнотами.

    Носять в цілому абстрактний характер, ці моделі відображають в узагальненій формі основні параметри, властиві «людського фактору» в господарських процесах. Знання їх дозволяє не тільки оцінювати роль людини в економіці на різних стадіях розвитку суспільства, але і формувати найбільш оптимальні напрями в економічній політиці, прогнозувати з досить високим ступенем ймовірності наслідки тих або інших економічних рішень.

    Copyright © industrialnet.com.ua. 2016 • All rights reserved.