Industrialnet Головна Про сайт webcache.site checkip.site takescreenshot.site
  • Строрінки

  • Характеристика трудових ресурсів

    Статистика ринку праці

    Економічно активне населення

    Статистика і аналіз трудових ресурсів

  • Характеристика трудових ресурсів
  • Трудовий потенціал населення

    Зайняті і безробітні

    Рух робочої сили

    Економічна статистика
  • Предмет і завдання соціально-економічної статистики
  • Світова статистика
  • Методи класифікації та групування статистичної інформації
  • Показники доходів населення
  • Зміст
  • Характеристика трудових ресурсів
  • Якість світових трудових ресурсів
  • Характеристика трудових ресурсів

    Трудові ресурси - це частина населення країни, яка володіє необхідним фізичним розвитком, освітою, культурою, здібностями, кваліфікацією, професійними знаннями для роботи в сфері суспільно-корисної діяльності. Трудові ресурси — найважливіша продуктивна сила суспільства, що характеризується потенційну масу живої праці, якої в даний період має держава.

    Трудові ресурси можна оцінювати з демографічної, економічної, соціологічної і статистичної позицій.

    Демографічний аспект трудових ресурсів відображає залежність цих ресурсів від відтворення населення і враховує такі характеристики, як стать, вік, розселення, брачность, міграція тощо

    Як економічна категорія трудові ресурси виражають економічні відносини щодо формування, розподілу і використання працездатного населення у суспільному виробництві та інших сферах людської діяльності. Економічні відносини — це така суспільна форма, в якій реалізується здатність до праці.

    Соціологічний аспект трудових ресурсів слід розглядати як формування і використання трудових ресурсів всередині історично певної суспільної формації і під її впливом.

    Статистичний аспект трудових ресурсів характеризується працездатним робочим віком населення.

    Трудові ресурси формуються в основному з населення працездатного віку, крім інвалідів та пільгових пенсіонерів, до складу трудових ресурсів включається працююче населення пенсійного віку і працюючі підлітки (чисельність цієї групи населення статистично не враховується).

    Вік служить головним критерієм при визначенні чисельності економічно активного населення, тобто тієї частини працездатного населення, яка бере участь, або може брати участь в матеріальному виробництві і невиробничій сфері.

    Економічно активне населення — це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і послуг. Ця категорія охоплює всіх осіб (зайнятих і безробітних), які створюють ринок праці (в частині пропозиції робочої сили для виробництва товарів і послуг.

    Кількісна та якісна характеристика трудових ресурсів

    Трудові ресурси мають кількісної та якісної визначеністю, утворюючи в своїй сукупності певну міру, предопределяющую трудовий потенціал суспільства, який має кількісну і якісну оцінку.

    Кількісна оцінка характеризується наступними параметрами:

  • загальною чисельністю працездатного населення;
  • кількістю робочого часу, що відпрацьовує працююче населення при сформованому рівні продуктивності та інтенсивності праці.
  • Якісна оцінка трудового потенціалу визначається за наступними показниками:

  • станом здоров'я, фізичною дієздатністю працездатного населення;
  • якістю працездатного населення з точки зору рівня загальноосвітньої та професійно-кваліфікаційної підготовки працездатного населення.
  • Кількісний аспект трудового потенціалу відображає його екстенсивну складову, а якісний аспект — інтенсивну складову.

    Найважливішою проблемою готівкових трудових ресурсів є їх повна зайнятість і ефективне використання, що забезпечує економічне зростання і на цій основі — підвищення рівня життя населення.

    Управління трудовими ресурсами включає проблему техніко-технологічної озброєності живої праці, оскільки підвищення рівня фондоозброєності сприяє зростанню продуктивності праці.

    Якість світових трудових ресурсів

    Економічно активне населення включає зайнятих і шукають роботу, і це лише основна частина ресурсів, оскільки інше працездатне населення навчається, зайняте тільки домашнім господарством, служить у збройних силах і т. д. Економічно активного населення у 2005 р. налічувалося понад 3 млрд осіб, що становило понад 50% усього населення світу, в тому числі чоловіки — 60%, жінки — 40%.

    Темпи приросту економічно активного населення знизилися в середньому з 2,0% у 80-ті роки до 1,6% в 2000-ті, що пов'язано з деяким уповільненням темпів приросту населення в світі.

    У розвинених країнах зосереджено всього 16% економічно активного населення світу. Основна частка світових трудових ресурсів припадає на Східну і Південно-Східну Азію (35%), Південної Азії (20%) і Тропічну Африку (10%).

    Хоча розвинені країни значно поступаються державам, що розвиваються, але чисельності трудових ресурсів, вони випереджають останні за якістю робочої сили — загальноосвітнього рівня, чисельності висококваліфікованих фахівців, мобільності робочої сили.

    Для розвинутих і більшості країн з перехідною економікою характерний високий відсоток зайнятого населення, яка отримала вищу та середню спеціальну освіту. Так, частка останніх в Росії становить 51% загальної чисельності зайнятих.

    В країнах якість трудових ресурсів багато в чому визначається не стільки наявністю вищої та середньої освіти, скільки рівнем грамотності. Велика частка неписьменних в працездатному населенні країн Південної і Західної Азії і Тропічної Африки. Низький рівень грамотності населення багатьох країн визначає досить невисоку продуктивність праці, веде до консервації застарілих форм господарювання, гальмує технічний прогрес.

    Для більш повної характеристики трудових ресурсів на сучасному етапі використовується показник ІРЛП — індекс розвитку людського потенціалу. Він будується як агрегований індекс з трьох компонентів: освіта, дохід і здоров'я (показником останнього вважається тривалість майбутнього життя, очікувана при народженні). Шкала ІРЛП — від 0 до 1. Мета ІРЛП — більш широке дослідження рівня розвитку, що ґрунтується на одному лише показнику бідності (бідною вважається країна, для якої ІРЛП нижче 0,5), оскільки передбачається, що в міру підвищення доходу понад абсолютно насущного рівня коло інтересів людини розширюється, не замикаючись на одному лише матеріальний добробут.

    Про окремих компонентах ІРЛП можна сказати наступне. Найбільша тривалість майбутнього життя в самій передовій за цим критерієм країні в 1970 р. становила лише 49,3 року, і цей рівень перевищений нині в більшості країн. Дослідження, до речі, показали, що в XX столітті підвищення тривалості майбутнього життя в країнах визначалося в основному досягненнями медичної науки та охорони здоров'я національного і мало залежало від зміни їх середньодушового ВВП. Так, ті показники тривалості життя (і ІРЛП в цілому), які мають нині, наприклад, Алжир і Туніс, 1970 р. були просто недосяжні для будь-якої країни при тодішньому стані медицини.

    Навпаки, рівень освіти у багатьох країнах, що розвиваються, і по сей день залишається нижчим, ніж у провідних країнах у 1970 р. Середні регіональні ІРЛП (отримані шляхом зважування ІРЛП окремих входять в регіон країн по чисельності їх населення) наведені в табл. 10.3. Ці показники, на відміну від заснованих на душовий ВВП, свідчать про суттєве зменшення міжрегіональних відмінностей. За ІРЛП всі регіони, включаючи Південну Азію та Африку, після 1950 р. підтягуються до провідним країнам. При цьому середні ІРЛП для Південної Азії і Африки в 2005 р. наближаються до північноамериканського рівнем 1870 р. Практично всі країни, що розвиваються, для яких можна розрахувати ІРЛП 1950 р. до 2005 р. зменшили абсолютне і відносне відставання від передових країн за цим показником.

    Таблиця 10.3. Середній індекс людського розвитку окремих регіонів

    Регіон

    1870 р.

    1913 р.

    1950 р.

    2005 р.

    Австралія, Нова Зеландія

    0,539

    0,784

    0.856

    0,933

    Північна Америка

    0,462

    0,729

    0,864

    0,945

    Західна Європа

    0,374

    0,606

    0,789

    0,932

    Східна Європа

    0,278

    0,634

    0,786

    Латинська Америка

    0,236

    0,442

    0,802

    Східна Азія

    0,306

    0,746

    Китай

    0,159

    0,650

    Південна Азія

    0,055

    0,166

    0,449

    Африка

    0,181

    0,435

    Copyright © industrialnet.com.ua. 2016 • All rights reserved.