Industrialnet Головна Про сайт webcache.site checkip.site takescreenshot.site
  • Строрінки

  • Аналіз показників рентабельності підприємства

    Економічний аналіз

  • Економічний аналіз. Методи та види економічного аналізу
  • Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
  • Економічні показники діяльності підприємства
  • Економічна інформація та її аналіз
  • Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
  • Доходи і витрати організації
  • Аналіз показників рентабельності підприємства. Формули рентабельності продукції, продажів і активів підприємства
  • Платоспроможність та ліквідність підприємства
  • Інвестиційна діяльність підприємства
  • Капітальні вкладення
  • Собівартість продукції
  • Лекції по Економіці фірми
  • Аналіз показників рентабельності підприємства
  • Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
  • Оплата праці
  • Аналіз прибутку підприємства
  • Менеджмент
  • Організація
  • Економічний аналіз
  • Економічні показники
  • Акціонерне товариство
  • Фінансове планування і прогнозування
  • Аналіз показників рентабельності

    У системі показників ефективності діяльності підприємств найважливіше місце належить рентабельності.

    Рентабельність являє собою таке використання коштів, при якому організація не тільки покриває свої витрати доходами, а й отримує прибуток.

    Прибутковість, тобто прибутковість підприємства, може бути оцінена за допомогою як абсолютних, так і відносних показників. Абсолютні показники виражають прибуток, і вимірюються у вартісному вираженні, тобто в рублях. Відносні показники характеризують рентабельність і вимірюються у відсотках або у вигляді коефіцієнтів. Показники рентабельності значно меншою мірою перебувають під впливом інфляції, ніж величини прибутку, оскільки вони виражаються різними співвідношеннями прибутку та авансованих коштів (капіталу), або прибутків і зроблених витрат (витрат).

    При аналізі розраховані показники рентабельності слід зіставити з плановими, з відповідними показниками попередніх періодів, а також з даними інших організацій.

    Рентабельність активів

    Найважливішим показником тут є рентабельність активів (інакше — рентабельність майна). Цей показник може бути визначений по наступній формулі:

    Рентабельність активів — це прибуток, що залишилася в розпорядженні підприємства, поділена на середню величину активів; вийшло множимо на 100%.

    Рентабельність активів = ( чистий прибуток / середньорічна величина активів ) *100%

    Цей показник характеризує прибуток, одержуваний підприємством з кожного рубля, авансованого на формування активів. Рентабельність активів виражає міру прибутковості підприємства в даному періоді. Проілюструємо порядок вивчення показника рентабельності активів за даними аналізованої організації.

    Приклад. Вихідні дані для аналізу рентабельності активів Таблиця №12 (в тис. крб)

    Показники

    За планом

    Фактично

    Відхилення від плану

    1. Прибуток, що залишилася у розпорядженні організації (чистий прибуток)

    1864

    1988

    +124

    2. Середня вартість основних виробничих фондів

    15088

    15589

    +501

    3. Середня вартість інших необоротних активів

    ---

    105

    +105

    4. Середня вартість оборотних активів

    5539

    5926

    +387

    5. Загальна середня вартість усіх активів організації (2+3+4)

    20627

    21620

    +993

    (пункт.1/пункт.5)*100%

    9,03

    9,19

    +0,16

    Як видно з таблиці, фактичний рівень рентабельності активів перевищив плановий рівень на 0,16 пункту. Безпосередній вплив на це вплинули два фактори:

  • сверхплановое збільшення чистого прибутку на суму 124 тис. руб. підвищило рівень рентабельності активів на: 124 / 21620 * 100% = + 0,57 пункту;
  • сверхплановое збільшення активів підприємства на суму 993 тис. руб. знизило рівень рентабельності активів на: + 0,16 — (+ 0,57) = — 0,41 пункту.
  • Загальний вплив двох факторів (баланс факторів) становить: +0,57+( — 0,41) =+0,16.

    Отже, зростання рівня рентабельності активів у порівнянні з планом мав місце виключно за рахунок збільшення суми чистого прибутку підприємства. У той же час зростання середньої вартості основних засобів, інших необоротних активів, а також оборотних активів знизив рівень рентабельності активів.

    В аналітичних цілях крім показників рентабельності всієї сукупності активів, визначаються також показники рентабельності основних засобів (фондів) і рентабельності оборотних коштів (активів).

    Рентабельність основних виробничих фондів

    Показник рентабельності основних виробничих фондів (званий інакше показником фондорентабельність) представимо у вигляді наступної формули:

    Прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства помножена на 100% і поділена на середню вартість основних виробничих фондів.

    Рентабельність оборотних активів

    Розглянемо далі порядок обчислення такого показника. Рентабельність оборотних активів (інакше — поточних або мобільних активів) може бути виражена за допомогою наступної формули:

    Прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства помножена на 100% і поділена на середню величину оборотних активів.

    Рентабельність інвестицій

    Показник рентабельності інвестованого капіталу (рентабельності інвестицій) виражає ефективність використання засобів, вкладених у розвиток даної організації. Рентабельність інвестицій виражається наступною формулою:

    Прибуток (до сплати податку на прибуток) 100% поділена на валюта (підсумок) балансу мінус сума короткострокових зобов'язань (підсумок п'ятого розділу пасиву балансу).

    Рентабельність власного капіталу

    Важливу роль у фінансовому аналізі відіграє показник рентабельності власного капіталу. Він характеризує наявність прибутку в розрахунку на вкладений власниками організації (акціонерами) капітал. Рентабельність власного капіталу виражається такою формулою:

    Прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства помножена на 100% поділена на величину власного капіталу (підсумок третього розділу балансу).

    Якщо зіставити рентабельність активів і рентабельність власного капіталу, то це порівняння покаже ступінь використання даної організацією фінансових важелів (позик і кредитів) з метою підвищення рівня прибутковості.

    Віддача власного капіталу підвищується, якщо питома вага позикових джерел у загальній сумі джерел формування активів зростає.

    Різницю між рентабельністю власного капіталу і рентабельністю загальної величини капіталу прийнято називати ефектом фінансового важеля. Отже, ефект фінансового важеля являє собою приріст рентабельності власного капіталу, що отримується внаслідок використання кредиту.

    Для того, щоб отримати приріст прибутку за рахунок використання кредиту, необхідно, щоб рентабельність активів за вирахуванням відсотків за користування кредитом була більше нуля. У даній ситуації економічний ефект, отриманий в результаті використання кредиту, буде перевищувати витрати по залученню позикових джерел коштів, тобто відсотки за користування кредитом.

    Існує також таке поняття, як плече фінансового важеля, що являє собою питому вагу (частку) позикових джерел коштів в загальній сумі фінансових джерел формування майна організації.

    Співвідношення джерел формування активів організації буде оптимальним, якщо воно забезпечує максимальне збільшення рентабельності власного капіталу в поєднанні з прийнятною величиною фінансового ризику.

    У ряді випадків підприємству доцільно отримувати кредити і в умовах, коли має місце достатня величина власного капіталу, оскільки рентабельність власного капіталу збільшується внаслідок того, що ефект від вкладення додаткових засобів може бути значно вище, ніж процентна ставка за користування кредитом.

    Кредитори даного підприємства так само, як і її власники (акціонери) розраховують на отримання певних сум доходів від надання коштів цього підприємства. З позицій кредиторів показник рентабельності (ціни) позикових коштів буде виражатися такою формулою:

    Плата за користування позиковими коштами (це прибуток для кредиторів) помножена на 100% поділена навеличину довгострокових і короткострокових позикових коштів.

    Рентабельність сукупних вкладень капіталу

    Узагальнюючим показником, що виражає ефективність використання загальної величини капіталу, наявного у розпорядженні підприємства, є рентабельність сукупних вкладень капіталу.

    Цей показник можна визначити за формулою:

    Витрати, пов'язані із залученням позикових джерел коштів плюс прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства помножити на 100% ділити на величину сукупного використовуваного капіталу (валюта балансу).

    Рентабельність продукції

    Рентабельність продукції (рентабельність виробничої діяльності) може бути виражена формулою:

    Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства помножена на 100% поділена на повну собівартість реалізованої продукції.

    У чисельнику цієї формули може бути також використаний показник прибутку від реалізації продукції. Дана формула показує, який прибуток має підприємство з кожного рубля, витраченого на виробництво і реалізацію продукції. Даний показник рентабельності може бути визначений як у цілому по організації, так і по окремим її підрозділам, а також за окремими видами продукції.

    У ряді випадків рентабельність продукції може бути обчислена як відношення прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (прибутку від реалізації продукції) до суми виручки від реалізації продукції.

    Рентабельність продукції, розрахована в цілому по організації, залежить від трьох факторів:
  • від зміни структури реалізованої продукції. Збільшення питомої ваги більш рентабельних видів продукції в загальній сумі продукції сприяє підвищенню рівня рентабельності продукції.;
  • зміна собівартості продукції справляє зворотний вплив на рівень рентабельності продукції;
  • зміна середнього рівня реалізаційних цін. Цей фактор робить прямий вплив на рівень рентабельності продукції.
  • Рентабельність продажів

    Одним з найбільш поширених показників рентабельності є рентабельність продажів. Цей показник визначається за такою формулою:

    Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) помножити на 100% ділити на виручку від реалізації продукції (робіт, послуг).

    Рентабельність продажів характеризує питому вагу прибутку в складі виручки від реалізації продукції. Цей показник називають також нормою прибутковості.

    Якщо рентабельність продажів має тенденцію до пониження, то це свідчить про зниження конкурентоспроможності продукції на ринку, так як свідчить про скорочення попиту на продукцію.

    Розглянемо порядок факторного аналізу показника рентабельності продажів. Припускаючи, що структура продукції залишилася незмінною, визначимо вплив на рентабельність продажів двох факторів:

  • зміна ціни на продукцію;
  • зміна собівартості продукції.
  • Позначимо рентабельність продажів базисного і звітного періоду відповідно як і .

    Тоді отримаємо такі формули, що виражають рентабельність продажів:

    ,

    Представивши прибуток як різниця між виручкою від реалізації продукції і її собівартістю, отримали ці ж формули в перетвореному вигляді:

    , ,

    Умовні позначення:

  • , - прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг ( відповідно базисного та звітного періоду);
  • , — реалізація продукції (робіт, послуг);
  • , - собівартість продукції (робіт, послуг);
  • — зміна (приріст) рентабельності продажів за аналізований період.

    Користуючись методом (способом ланцюгових підстановок, визначимо в узагальненому вигляді вплив першого фактора — зміни ціни на продукцію на показник рентабельності продажів.

    Потім обчислимо вплив на рентабельність продажів другого фактора — зміни собівартості продукції.

    де ?ДоN — зміна рентабельності за рахунок зміни ціни на продукцію;

    ?ДоS — зміна рентабельності за рахунок зміни собівартості продукції. Загальний вплив двох факторів (баланс факторів) дорівнює зміни рентабельності порівняно з її базисної величиною:

    ?К = ?ДОN + ?ДОS,

    Отже, підвищення рентабельності продажів досягається підвищенням цін на реалізовану продукцію, а також зниженням собівартості реалізованої продукції. Якщо в структурі реалізованої продукції збільшується питома вага більш рентабельних видів виробів, то ця обставина також підвищує рівень рентабельності продажів.

    Щоб підвищити рівень прибутковості продажів, організація повинна орієнтуватися на зміни кон'юнктури ринку, спостерігати за змінами цін на продукцію, здійснювати постійний контроль за рівнем витрат на виробництво і реалізацію продукції, а також здійснювати гнучку і обґрунтовану асортиментну політику у сфері випуску і реалізації продукції.

    Copyright © industrialnet.com.ua. 2016 • All rights reserved.